Діюча програма з української мови передбачає ознайомити учнів перших – четвертих класів із текстами різних типів мовлення: розповідями, описами й розповідями й описами з елементами міркувань.
Кожен із цих типів мовлення має свої особливості побудови, а також характеризується певними мовними засобами та добором матеріалу.
Розповідь є основною формою передачі інформації від 1-ї або 3-ї особи. Це усне словесне повідомлення про кого-, що-небудь або записане, надруковане для інформації. Розповідь є основним елементом прозових і поетичних творів. У тексті присутній сюжет, тут, як правило, діють персонажі, може бути переданий діалог між ними. В розповіді можуть бути елементи опису, міркування.
У розповідному тексті дається уявлення про розвиток подій, які описуються, про їх послідовність. На перший план висувається хід події (процесу, явища і т. д.). Кожний текст висловлює певний стан, стадію в розвитку дії, у русі сюжету до розв’язки. Щоб підкреслити послідовність дії, у розповіді часто використовують слова, що означають час: потім, після того, через деякий час, далі, тут, тоді, нарешті та інші. Так як події завжди пов’язані з діями, то в розповіді використовуються різні дієслова, а також велика кількість іменників, які називають дійових осіб чи предмети.
Для розрізнення тексту-розповіді від інших типів тексту, методика пропонує ставити запитання, а саме – що відбулося?
Розповідь – динамічний, живий і тому найбільш доступний молодшим школярам тип тексту.
В описі немає сюжету, немає дійових осіб; в ньому зображені картини природи, окремі предмети і явища, тобто являє собою словесне зображення кого-, чого-небудь (зовнішнього вигляду або фізичного чи психічного стану людини, явища природи, події і т. д.). Опис буває художній, діловий, науковий, який потребує високої точності; такі описи розглядаються в молодших класах. В початкових класах діти читають описові тексти, переказують їх, пишуть твори-описи.
Діти вчать, що описувати можна не лише предмети, але й процеси, дії, явища природи.
Розрізняють від інших типів за допомогою запитань: Який? Яка? Яке?
Робота над описами розвиває в учнів спостережливість, увагу до оточуючого світу, предметів. У процесі формування описувати предмети в дітей розвивається уміння логічно мислити, будувати своє висловлювання в певній композиційній формі, розвивається творча уява.
Текст-міркування – це такий текст, в якому для доказу якого-небудь твердження використовуються судження, приклади, зіставлення, що приводить до нових висновків, суджень . Як тип художнього тексту – це твір або частина твору, в якому автор висловлює свої думки, переживання, почуття.
Діти ознайомлюються з таким типом тексту в 4 класі. Ознайомлюються з схемою міркування: твердження, доказ (доведення), висновок. Саме по такій схемі пишуться в старших класах твори, наукові статті, де висувається гіпотеза, описується хід дослідження проблеми, а потім робиться висновок про те, чи підтвердилась гіпотеза чи ні.
Програма 1–4 класів вимагає складати тексти з елементами міркувань, які передбачають відповідь на два питання: Що мені найбільше сподобалось? Чому?
Найпростіша схема тексту-роздуму включає такі елементи: теза (частина в якій виражена необхідна для доведення думка); розвиток тези та її доведення, тобто частину з аргументами для доказу; висновок, у якому міститься оцінка, враження тощо.
У текстах-роздумах часто вживаються вставно-модальні слова по-перше, по-друге, і т. д., в загальному, в цілому, таким чином, нарешті. У більшості теза і обґрунтування пов’язуються підрядними сполучниками через те що, таким чином, тому що, якщо та ін.
Тексти-міркування діти розпізнають за запитанням: Чому?
Головне місце в початкових класах відводиться тексту-розповідь. Але по мірі оволодіння учнями зв’язним мовленням все частіше і ширше у розповідь вводиться елементи опису, міркування.
Висновок.
Описана робота дозволить учням початкових класів практично засвоїти і в міру можливості застосувати такі відомості:
1) текст – це завершене зв’язне висловлювання;
2) у тексті про щось говориться – це його тема;
3) кожен текст створюється з певною метою і, отже, висловлює якусь думку;
4) текст складається з певної кількості пов’язаних між собою речень;
5) зміст тексту розкривається у певній послідовності;
6) у тексті є зачин, основна частина і кінцівка;
7) складний за змістом текст поділяється на абзаци;
8) кількість абзаців залежить від змісту тексту, від його плану;
9) між абзацами є змістовий зв’язок, вони розташовуються у тій послідовності, якої вимагає розкриття теми;
10) кожен абзац становить смислову цілість, висвітлює певне питання;
11) якщо в абзаці є кілька речень, між ними мусить бути тісний смисловий зв’язок, логічна послідовність;
12) зв’язок між реченнями в межах абзацу полягає не тільки в їх змісті, але й у виборі мовних засобів вираження думки, зокрема, у вживанні синонімічних слів і виразів, займенників, у виборі порядку слів.
Оскільки відомості про текст досить складні, вони становлять значні труднощі для учнів, і опрацювання їх не може бути обмежене вузькими часовими рамками: потрібні тривалі спостереження над мовним матеріалом. Крім того, наявність їх у шкільному курсі не може не вплинути на зміст і спосіб опрацювання інших програмових тем.
Отже, слід забезпечити, щоб робота над текстом, по-перше, здійснювалась систематично, по-друге, щоб на кожному наступному етапі навчання теоретичні відомості не просто повторювались, а поглиблювались відповідно до тих мовних явищ, які в цей час опрацьовуються.
Щоб школярі не блукали манівцями, набуваючи потрібних умінь нераціональним і важким методом проб і помилок, а поступово, але неухильно йшли до оволодіння навичками послідовного викладу думок, треба організовувати найрізноманітніші тренувальні вправи на текстовому матеріалі, конструювання власних зв’язних висловлювань.
Взагалі, увага до закономірностей побудови тексту сприятиме розвиткові мислення школярів, удосконаленню їх усних і письмових висловлювань, допоможе у опрацюванні навчального матеріалу з усіх предметів, ґрунтовнішому вивченню закономірностей зв’язного мовлення у наступних класах.2 клас.
Конспект уроку на ознайомлення з типами текстів
Мета: формувати в учнів уявлення про різні висловлювання залежно від поставленої мети; вдосконалювати вміння визначати складові частини тексту; розширювати словниковий запас учнів; виховувати любов до тварин.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (с. 85, впр. 219)
— Прочитайте кінцівку тексту.
— Якими ласкавими словами ви звертаєтеся до тата?
— Вимовте звуки, які позначає буква я в словах ялинових і Ганнуся.
2. Побудова тексту за поданим планом
— Прочитайте речення. Перебудуйте і запишіть текст за планом.
Хвиля накрила її і ледве не потопила.
Мурашка спустилася
до струмка напитись.
Вона побачила, що мурашка тоне і кинула їй гілку.
Голубка несла гілку.
Мурашка сіла на гілку і врятувалася.
План
1) Мурашка.
2) Голубка.
3) Порятунок.
— Скільки частин буде у вашому тексті? Скільки абзаців?
— Як починаємо писати кожен абзац?
Перевірка робіт
— Прочитайте записаний текст. Доберіть до нього заголовок.
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які бувають тексти, будемо вчитися розрізняти їх за видами.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота з дидактичним матеріалом. Колективний аналіз текстів
- Ромашка росте у полі. Дівчата полюбляють плести віночки з ромашок. Ромашка символізує доброту, ніжність.
- Ромашка — трав'яниста рослина. Рівна, висока з яскравою жовтою голівкою, в білих прозорих пелюстках.
- Ромашка — корисна лікарська рослина. Вона лікує людину від застуди.
Ромашка відмінний заспокійливий засіб, корисний для здорового сну і відпочинку. чашка чаю з ромашки на ніч, заспокоїть нерви, зніме напругу, прискорить засипання.
— Про що говориться в кожному з текстів? (Про ромашку.)
— Це у них спільне?
— Про що ви дізналися з першого тексту? (Де росте ромашка. Нею прикрашають дівочі віночки. Що вона символізує.) Це розповідь.
— Що дізналися з другого тексту? (Який зовнішній вигляд цієї квітки). Це опис.
— Про що дізналися з третього тексту? (Яку користь приносить ромашка.)
Це міркування. У тексті пояснюється, чому саме ромашка — корисна лікарська рослина.
— Які бувають тексти?
— Отже, є три типи текстів: текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.
2. Виконання тренувальної вправи 220 (с. 85–86)
— Прочитайте тексти.
— Про кого в них розповідається? (Про зайця.)
— Перший текст — це опис чи розповідь? чому?
— Що ви можете сказати про другий текст? (Це текст-опис, бо в ньому описується зовнішній вигляд зайця.)
— Чому заєць на зиму змінює колір свого хутра?
— У якому з поданих текстів ви знайдете відповідь на це запитання? (У третьому.)
— Як називається третій текст? (Текст-міркування)
3. Візьміть до уваги!
Ознайомлення учнів з теоретичними відомостями щодо існування типів текстів (с. 86).
4. Каліграфічна хвилинка
З з єць заєць
5. Словникова робота
Загадка
- Від страху тремтить, швидко біжить.
— Запишіть відгадку. Виконайте звуко-буквений аналіз слова заєць.
— Запишіть речення.
Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
— Поясніть, як ви зрозуміли приказку.
6. Продовження роботи над виконанням вправи 220
— Спишіть друге речення тексту-міркування.
— Поясніть, замість якого слова вжито він.
— Поділіть на склади слово заєць. Назвіть букви в ненаголошеному складі.
7. Фізкультхвилинка
V. Закріплення та усвідомлення вивченого матеріалу (див. додаток на с. 92)
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
— З якими типами текстів ви ознайомилися на уроці?
— Які тексти (описи чи розповіді) найчастіше трапляються в нашому мовленні?
VII. Домашнє завдання
С. 86, вправа 221. За вибором скласти опис снігура або текст-міркування «чому ця пташка так називається?».
Додаток до уроку
1. Творча робота
Складання опису зайчика за питаннями та поданими словами
— А тепер спробуйте самостійно описати зайчика. Який він?
Запитання: Хто такий зайчик? Що у нього на маківці? Які зубки має гризунчик? Яка у нього шубка? Як дивляться великі очі? Які лапки має вухань? Який у зайця хвостик? Який звірок зайчик?
Словник: дика тваринка; два довгих вушка; гострі та міцні; пухнасту, шовкову; насторожено; передні короткі, а задні довгі; куций, не заважає бігати; миролюбний.
— Прочитайте складений текст.
— Яку назву ви до нього придумали?
— За допомогою яких слів ви зв'язали в тексті перше і друге речення?
(Зайчик — у нього)
— Третє і четверте речення? (Гризунчик — він)
— Як інакше ви називали зайчика, щоб уникнути повторів у тексті?
(Зайчик, дика тваринка, гризунчик, вухань, звірок)
Висновок. Щоб наше мовлення було правильним, слід уникати повторів.
Щоб зв'язати речення між собою, не слід повторювати одне й те саме слово багато разів. Його можна замінити іншим.
2. Тестування «Так чи ні?»
- Текст складається з речень?
- До тексту неможливо дібрати заголовок?
- Речення в тексті не зв'язані за змістом?
- Текст можна поділити на частини?
- У тексті речення розміщені в певній послідовності?
- Кожна нова частина тексту починається з абзацу?
Комментарии
Отправить комментарий